Курс історії української літератури другої половини ХІХ ст. – це складова і невід’ємна частина загальноєвропейського літературного простору. Він поділяється на два підперіоди – література 50-60-х та література 70-90-х років. У лекціях запропоновано висвітлення суспільно-історичних умов розвитку української літератури, а також таких явищ, як реалізм, пізній романтизм, ранній модернізм. Переважна більшість лекційного матеріалу присвячена висвітленню поезії, прози, драматургії. У контексті літературного процесу розглядається творчість письменників 60-х років: Леоніда Глібова, Степана Руданського, Марка Вовчка, частково Юрія Федьковича. Ширше висвітлено розвиток української літератури в 70-90-х роках – творчість І.НечуяЛевицького, Панаса Мирного, М.Старицького, Б.Грінченка, П.Грабовського, І.КарпенкаКарого, М.Кропивницького, О.Пчілки, Д.Чайки, Н.Кобринської, М.Павлика. Особлива увага звернута на видатне явище тогочасного літературного процесу – творчість Івана Франка. У запропонованому курсі літератури зроблено акцент на тому, що в художніх текстах відображено процес формування нової людини, нової свідомості народу, пов’язаної з соціально-економічними, політичними та культурно-освітніми перетвореннями на українських землях.