Кафедра української літератури. Серпень 2023 року.

Кафедра української літератури виокремилася з кафедри української мови та літератури у 1945 р. Першим її завідувачем був старший викладач Л. М. Чернець. 

У подальшому кафедрою керували професор В. М. Лесин (1952–1977 рр.), доцент П. І. Стецько, професор Г. І. Сінченко, доцент А. М. Добрянський (1985–1986 рр.), доцент Б. І. Мельничук (1987–1989 рр.), доцент М. І. Юрійчук (1989–1997 рр.). Після захисту докторської дисертації у 1997 р. кафедру знову очолив професор Б. І. Мельничук, а з вересня 2004 р. – професор В. І. Антофійчук.

У 2007 – 2009 рр. тимчасово обов’язки завідувача кафедри виконували доценти Ю. І. Клим’юк та О. О. Попович. З січня 2010 р. на посаду завідувача кафедри повернувся В. І. Антофійчук. Нині кафедру очолює к. філол. н., доц. В.С. Мальцев.

Майже чотири десятиріччя на кафедрі працював видатний учений-літературознавець В. М. Лесин, автор широко відомих праць «Василь Стефаник – майстер новели» (1970), «Василь Стефаник» (1981), «Лесь Мартович» (1963), «Марко Черемшина» (1974), написаних в жанрі літера­турних портретів. Помітний його внесок у висвітлення літе­ратурного життя буковинського краю: «Юрій Федькович» (1984), підготовлене у співавторстві з О. Романцем видання творів С. Воробкевича (1964), В. Кобилянського (1959) – обидві у співавторстві, твори Д. Загула (1990), краєзнавчий нарис «Буковина» (1966) та ін. В. М. Лесин написав десятки теоретичних статей для енциклопедичних видань, опублікував монографії «Композиція і сюжет літера­турного твору» (1960), «Реалістичний образ у худож­ньому творі» (1976). А укладений ним у співавторстві з О. С. Пулинцем «Словник літературознавчих термі­нів» витримав три видання (1961; 1965; 1971). Широко відомі його праці «Літературознав­чі терміни» (1985), методичний посібник «Як працю­вати з книгою» (1989), підручник (у співавторстві) «Іс­торія української літератури XIX – початку XX ст.» (1967; 1978; 1989).

Помітну роль в історії підрозділу відіграв відомий літературознавець та письменник М.Г. Івасюк (1917 - 1995) - автор романів «Червоні троянди» (1960), «Вирок» (1975), «Серце не камінь» (1978), «Балада про вершника на білому коні» (1980), «Пташка піднебесна» (1984), «Лицарі великої любові» (1987), «У царстві вертухаїв», «Турнір королівських блазнів» (вид. 1997), збірки оповідань «Відламана галузка» (1963), повістей «Двобій» (1967), «Весняні громовиці» (1970), «Монолог перед обличчям сина» (1988).

У свідомість не одного покоління кафедри назавжди увійшов талановитий педагог і неперевершений оратор А. М. Добрянський (1935 – 2003) – заслужений діяч мистецтв України, культуролог, поет, літературознавець, перекладач. У 1995 р. він став почесним громадянином Чернівців, лауреатом літературно-мистецької премії імені С. Воробкевича. Своє зібрання книг в понад 30 тис. томів він заповів місту, на основі чого в жовтні 2005 р. відкрито Чернівецьку муніципальну бібліотеку імені А. М. Добрянського. Його ж ім’ям названо одну з чернівецьких вулиць.

У різний час на кафедрі працювали професори А. П. Коржупова, Г. І. Сінченко та Д. М. Білецький, доценти Л. М. Чернець, О. І. Губар, С. І. Дігтяр, В. О. Пасічний, Н. О. Томашук, Ф. П. Погребенник, С. В. Далавурак, П. І. Стецько, В. Т. Косяченко, М. І. Юрійчук, О. С. Романець, М. Г. Івасюк, П. М. Никоненко, А. М. Добрянський, Є. М. Антонюк, І. С. Руснак, Я. Г. Ви­шиваний, Ю. А. Гречанюк, Ю. І. Клим’юк, асистенти А. О. Фаріон і О. Ю. Романенко та ін.

Зараз кафедра забезпечує викладання обов'язкових та вибіркових курсів з історії української літератури, методики викладання літера­тури, фольклористики, видає підручники та навчальні посібники. 

Кафедра української літератури, разом із кафедрами сучасної української мови й історії та культури української мови, забезпечують функціонування 5-х освітніх програм.

Провідна наукова галузь кафедри – дослідження літератури Буковини. Завдяки на­уковій праці викладачів видано: тематичні томи «Ольга Кобилянська: Статті і матеріали» (1958), «Юрій Федькович: Статті та матеріали» (1959), «Цвіт культури розвивається» (1961), збірники «Письмен­ники Буковини початку XX століття» (1958) і «Юрій Федькович в роз­відках і матеріалах» (1958), літературно-критич­ні нариси Ф. П. Погребенника «Осип Маковей» (1960), «Ольга Кобилянська» (1963), літературний портрет А. П. Коржупової «Юрій Федькович» (1963), моно­графія Н. О. Томашука «Ольга Кобилянська: Життя і творчість» (1969), семінарій М. І. Юрійчука та З. А. Івашкевич «Юрій Федькович» (1981).

Значним внеском у вивчення літературного про­цесу на Буковині стали видання новітнього часу: Л. М. Ковалець «Літературний дивосвіт Буковини» (1998) та «Сторінками життя і творчості Юрія Федьковича» (2005), М. І. Юрійчука «Бо я для України лиш жию!»: Слово про Юрія Федьковича» (2002) і «Сидір Воробкевич: життя і творчість» (у співавторстві з П. М. Никоненком, 2003), О. О. Поповича «Осип Маковей – критик та історик літератури» (2001), С. Д. Кирилюк «Ольга Кобилянська і світова література» (2002), Б. І. Мельничука «Хотинська звитяга» (2002), «Буковинський Златоуст Анатолій Добрянський: спогади, статті, вірші» (2010), «Переплелись, як мамине шиття…» (2020), Л. Є. Василик «Орест Масикевич: Життя і творчість» (2004), Я. Б. Мельничук «На вечірньому прузі: Ольга Кобилянська в останній період творчості (від 1914 р.) (2006), «20 есеїв про Ольгу Кобилянську та її поціновувачів» (2014), «Дмитро Загул – літературознавець і перекладач» (2020) Ю. Прокопчук. Великим здобутком кафедри став двотомник «Письменники Буковини» (1998, 2001, 2003), де репрезентовано творчість 73 літераторів краю ХІХ – ХХ ст. і понад 60 фольклорних зразків.

Викладачі кафедри присвятили чимало праці упо­рядкуванню і виданню творів буковинських і загалом західноукраїнських письменників. Перше видання вибраних творів Є. Ярошинської здійснила А. П. Коржупова (1958). О. С. Романець упорядкував і підготував до друку поетичні збірки Д. Осічного, І. Михайлюка, І. Дніпровського; «Вибрані оповідання» Д. Макогона (1959), «Твори» Марка Черемшини (1960, 1962), «Че­ремоше, братку мій» М. Марфієвича (1968), «Вишне­вий сад» В. Бабляка (1967) тощо. Значну частину спадщини Д. Загу­ла повернули читачам Л. М. Чернець і Н. О. Томашук (Виб­ране, 1961). С. І. Дігтяр упорядкував разом із В. М. Лесиним найповніше видання творів С. Коваліва (1958). М. Г. Івасюк опублікував том творів С. Воробкевича (1986). Видання творів С. Воробкевича підготували також М. І. Юрійчук і П. М. Никоненко (1987).

Зусиллями Б. І. Мельничука, М. І. Юрійчука та Л. М. Ковалець здійснено видання «Тво­ри Юрія Федьковича» у 5-ти томах. Нині завершується робота над повним виданням творів Ольги Кобилянської у 10 томах (головний редактор – В. І. Антофійчук, до редколегії входили і входять також Б. І. Бунчук, О. М. Івасюк, Б. І. Мельничук, С. Д. Кирилюк, Я. Б. Мельничук, О. О. Попович). Наразі вийшли у світ уже 9 із них.

Л. М. Ковалець видала оповідання, казки, байки, переклади для дітей Євгенії Ярошинської під назвою «Найдорожчий скарб» (2007) та повість «Перекинчики» (2020). В. І. Антофійчук підняв з рукописів і вперше опублікував окремим виданням автобіографічну повість Д. Онищука «На шляху життя» (2008) і «Спомини» (2013), упорядкував збірку оповідань О. Маковея «Пустельник з Путни й інші оповідання» (2019). За упорядкування О. М. Івасюк вийшли вибрані твори С. Яричевського (2009), К. Малицької (2011), М. Івасюка (2011), Т. Галіпа (2015). Б. І. Мельничук та О. В. Меленчук  упорядкували творчий доробок С. Канюка (2020).

До важливих царин наукової роботи кафедри завжди належали фольклористика й краєзнавство. У 1957 р. вийшов окремий том фольк­лорних творів «Буковина в піснях». У 1968 р. ви­дано «Народні пісні в записах Юрія Федьковича». Монографії Г. І. Сінченка 1968 та 1969 рр. присвячені жанровій та тематичній специфіці української народної пісні Карпат і При­карпаття. Кілька збірок видав зі своїми супровідними статтями та примітками М. Г. Івасюк: «Казки Буковини. Казки Верховини» (1968), «Чарівне горнятко» (1971), «Казки Буковини» (1973). В. В. Костик упорядкував і опублікував у супроводі вступної статті й приміток вибране з фольклористичного доробку К. Ластівки «Рахманський великдень» (2008), «Староукраїнський пантеон князя Володимира» (2010), «Відірвані листки» (2018).

Предметом наукових досліджень кафедри є й теоретичні проблеми, жанрово-тематична природа літератури. З інтервалом у 10 років вийшли чотири антології: «Українська ра­дянська байка» (1966, упорядник і автор вступ­ної статті В. Т. Косяченко), «Український сонет» (1976, упорядник А. М. Добрянський), «Українська співомовка» (1986, упо­рядкування В. Т. Косяченка) та «Святі чуття, закладені в молитву: Антологія української літературної молитви» (1996; 2004, упорядник В. І. Антофійчук). Окрім того, видано монографії В. Т. Косяченка – «Українська радянська байка» (1972) й Б. І. Мельничука – «Драматична поема як жанр» (1981).

Наукова громадськість України й зарубіжжя позитивно відгукнулася на вихід монографій Б. І. Мельничука («Випробування істиною: Проблема історичної та художньої правди в українській історико-біографічній літературі (від початків до сьогодення)»; 1997), Б. І. Бунчука («Віршування Івана Франка»; 2000), В. І. Антофійчука («Євангельські образи в українській літературі ХХ століття»; 2001), Ю. І. Клим’юка («Лірика Івана Франка як система жанрів»; 2006).

Кафедра підтримує ділові контакти з провідними науковими закладами та ЗВО Києва, Львова, Тернополя, Праги, Сучави, Ясс, Клужа, Бухареста. Студенти кафедри української літератури мають можливість навчатися за кордоном упродовж визначеного терміну в рамках угоди про співробітництво. Під грифом Міністерства освіти Румунії видавництво Сучавського університету "Штефан чел Маре” випустило підручник В. І. Антофійчука «Історія української літератури. Кінець XVІІІ – перші десятиріччя ХІХ століття». Аспіранти Сучавського та Кам’янець-Подільського університетів Дженовева-Камелія Волощук та Ірина Насмінчук під керівництвом професора В. І. Антофійчука захистили кандидатські дисертації.

Окрім наукової і навчальної роботи, викладачі кафедри активно займаються художньою творчістю.

Б. І. Мельничук - автор поетичних збірок "Розквітай,мій краю!" (1959), "Журавлиний міст" (1981), "Олешківський меридіан" (1989), "Пегасові копита" (2001), "На ріках олешківських" (2007), "Дума про кума" (2017), "Не продається отча хата" (2022). Творчість Б. І. Бунчука зібрана в книгах: "Вхідчини" (1984), "Міра істинного" (1988), "Замість центурій" (1997), "Чернівецькі елегії" (2019), "Відпустка восени" (2023). У 2016 році вийшла друком збірка поезій С. Д. Кирилюк "Сад земних насолод".

Б. І. Мельничук, Б. І. Бунчук, В. І. Антофійчук, О. В. Меленчук – члени Національної спілки письменників Ук­раїни. В. І. Антофійчук, В. В. Костик, С. І. Гуцуляк – члени Національної спілки журналістів України. При кафедрі діє літературна студія імені Степана Будного, якою керує Б. І. Мельничук. 

За результатами наукової, освітньої та виховної діяльності за останні три роки кафедра української літератури – на 29-й позиції серед 81-ї кафедри університету. У викладацькому рейтингу високі сходинки посідають проф. Антофійчук В. І., доц. Маркуляк Л. В., асист. Вардеванян С. І.

Викладачі кафедри удостоєні різних нагород і відзнак. В. І. Антофійчук – заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України, почесний доктор Сучавського університету «Штефан чел Маре» (Румунія), нагороджений знаком «За наукові досягнення», почесними відзнаками «На славу Буковини», «На славу Чернівців», "400 років Хотинській битві", муніципальною відзнакою ім. Антона Кохановського, лауреат літературно-мистецьких премій імені О. Поповича, І. Бажанського, Д. Загула, Ю. Федьковича, міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської та Літературно-наукового фонду ім. Воляників-Швабінських Фундації Українського Вільного Університету; Б. І. Бунчук – відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, лауреат літературних премій імені Д. Загула, Т. Мельничука й П. Целана, нагороджений знаком Міністерства освіти і науки України «Петро Могила», почесними відзнаками "На славу Буковини", "400 років Хотинській битві"; Б. І. Мельничук – відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, лауреат премії імені Ю. Федьковича, лауреат літературно-мистецької та літературних премій імені С. Воробкевича, Д. Загула та М. Черемшини, міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської, двічі нагороджений медаллю італійського журналу «Artecultura»; О. О. Попович – відмінник освіти України, С. Д. Кирилюк – лауреат міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської, літературних премій імені П. Целана та «Князь роси» імені Т. Мельничука; В. В. Костик та Л. В. Маркуляк ‒ лауреати міжнародної премії імені І. Бажанського, літературно-мистецької премії Ю.Федьковича; О. В. Меленчук ‒ лауреат літературної премії імені Дмитра Загула, літературно-мистецької премії Ю. Федьковича; Ю. П. Прокопчук ‒ лауреат літературної премії імені Дмитра Загула; С. І. Гуцуляк ‒ лауреат літературної премії імені Дмитра Загула, поетичного конкурсу від видавництва "Парасоля", нагороджена окремою відзнакою журі літературного конкурсу видавництва "Смолоскип"; В. А. Чолкан ‒ лауреат міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської, нагороджена Почесною відзнакою "На славу Буковини".