9 грудня 2021 року для викладачів та студентів філологічного факультету спеціальностей «Середня освіта (українська мова та література)», «Філологія (українська мова та література)» прочитав лекцію доктор філологічних наук, професор університету імені Марії Склодовської-Кюрі у Любліні (Польща) Ігор Йосипович Набитович. На початку зустрічі доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Володимир Іванович Антофійчук розповів про гостя та представив його найбільші наукові праці.

Наталена Королева – потужна письменниця, творчість якої, на жаль, не поцінована належним чином, представниця української еміграції у жанрі історичного роману.

Професор І. Набитович зазначив, що її художня спадщина добре відома дослідникам, чого не можна сказати про біографію, тому це «найтаємничіша постать модерної української літератури». Науковець розпочав з походження роду авторки, а також закцентував на тому, що вона перша в українській прозі широко проінтерпретувала в історичних романах, повістях, новелах та оповіданнях світ ранньої християнської античності й створила захопливі образи Середньовіччя та Ренесансу. Зауважено, що внесок мисткині в культуру можна навіть порівняти із внеском Лесі Українки.

Особливу увагу лектор зосередив на важливості історичної прози в національній культурі. Зокрема, на думку фахівця, романи Наталени Королевої «Quid est veritas?» та Л. Мосендза «Останній пророк» могли б стати відкриттями навіть у європейському просторі.

Професор розповів про багатство уяви й фантазії письменниці, що дозволило їй „створити” власну біографію, де має місце й художня вигадка, а також повідомив історичні факти про неї, які вдалося підтвердити документально.

Усю художню прозу авторки літературознавець поділяє на кілька груп:

1. твори релігійної, зокрема християнської, тематики;
2. твори, що не пов’язані безпосередньо з Біблією, однак у сюжетах яких є елемент сакрального;
3. твори з історії античного світу;
4. твори, в основі яких наявні автобіографічні елементи;
5. науково-популярна проза, в яку письменниця завжди вносила елементи художності.

Лектор проаналізував збірки оповідань та новел Наталени Королевої, окремо зупинився на творах «На Лазоревім хуторі», «Сповідь», «Для справи», «Що є правда?», «Вітраж», «1313» (роман), «Предок», (роман), «Сон тіні» (роман), «Quid est veritas?» (роман), «Без коріння» (повість) й підкреслив, що її герой – це особлива, релігійна людина, яка шукає своє місце у світі та прагне самовдосконалення.

Підсумовуючи лекцію, проф. І. Набитович зауважив, що «Легенди старокиївські» Наталени Королевої внесені до шкільної програми. Немає сумнівів, що площина життя й творчості письменниці приховує ще багато таємниць та чекає на своїх дослідників.