16 грудня 2021 року професор, доктор філологічних наук Володимир Іванович Антофійчук провів відкриту лекцію на тему “Душа в леті метелика (розмисел про творчість забутої письменниці Сидонії Никорович)” для студентів, які вивчають українську мову та літературу в університетах Румунії, зокрема, Бухарестського, Клузького університету імені Бабеша-Бойяї, Сучавського університету «Штефан чел Маре». До лекції також мали можливість доєднатися викладачі та студенти філологічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича, зокрема, четвертокурсники Королюк А., Нігайчук А., Радійчук А., Тудан Д. (спец. «Філологія (українська мова та література)») та Бузинська Г., Бучок Н., Гулейчук Ю., Данилко А., Приказка А., Соломяна Я. (спец. «Середня освіта (українська мова та література)»).

Ім’я Сидонії Никорович-Гнідий (1888 – 1957) – талановитої письменниці, журналістки, активної громадсько-політичної діячки – на сьогодні, на жаль, залишається майже невідомим не лише для широкого загалу, а й для фахівців. Тому ця лекція, поза всяким сумнівом, – на часі, оскільки ця авторка давно заслуговує на те, аби її творчий доробок нарешті був вписаним у літературний контекст Буковини початку XX століття та міжвоєнного періоду.

Професор Антофійчук В.І. подав глибокий опис життєво-творчого шляху письменниці, твори якої позначені різними підписами: прізвищами її першого і другого чоловіків (Сидонія Гнідий, С.Г. Никорович, Сидонія Никорович), псевдонімами (Леся Буковинка) та криптонімами (С.Г.Н., Лб). Великий вплив на формування майбутньої письменниці мав її батько Ілля Ілюк (1861 – 1929) – людина широких прогресивних поглядів, педагог і письменник. Відомо, що перед Першою світовою війною на літературну дорогу молоду авторку благословила Ольга Кобилянська.

За проблемно-тематичними та жанрово-стильовими ознаками творчість Сидонії Никорович професор поділяє на два періоди:

1. 1912 – 1921 рр.;
2. 1920-ті – 1950-ті рр.

У післявоєнний період літературною працею письменниця майже не займалася. Лектор зазначив, що у дебютних текстах авторки чітко проглядаються риси традиційної (народницької) і модерністської (неоромантичної) манери письма з вкрапленнями у тканину твору сатирично-гумористичних елементів, тяжінням до показу людини, самотньої у складних, інколи навіть трагічних життєвих ситуаціях, у чужому їй та абсурдному світі.   

Професор дав глибокий аналіз різножанровим творам письменниці (новела “Мелодекламація”, оповідання /повість/ “Анничка”, роман “Марівуца”, текст якого у рукописному варіанті зберігається у шанованого професора нашої кафедри Богдана Івановича Мельничука) тощо.

Звичайно, що у радянські часи творчість цієї письменниці замовчувалася бодай із тієї причини, що до її творів прихильно поставився іменитий критик Микола Євшан. А ще з 1929 року Сидонія співпрацює з журналом “Самостійна думка”, в якому редагувала два додатки: “Самостійна думка Української Матері” та “Державно-Творча Трибуна України”, фундаментом для яких слугувала націоналістична платформа. Восени 1931 р. “Жіноча громада” скликала з’їзд, на якому Сидонія Никорович виступала з рефератом “Про поширення національної ідеї”.

Отже, з глибоко-виваженого, системного огляду життєво-творчого шляху Сидонії Никорович професором В. І. Антофійчуком перед нами постає самобутня постать надзвичайно цікавої особистості. Вважаємо, що цей матеріал стане у недалекому майбутньому частиною ґрунтовної монографічної праці, присвяченої дослідженню творчого доробку самобутньої письменниці. 

Кандидат філологічних наук,
доцент кафедри української літератури В.А.Чолкан