В межах договору про науково-педагогічну співпрацю 26 жовтня 2022 року в онлайн-форматі на базі філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулася бінарна лекція, організована спільно з Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Інститутом культурної спадщини АН Молдови на тему: «Українознавчі студії в Україні й діаспорі» у межах регіонального експерименту «Технології професійного розвитку педагогів в умовах неформальної освіти» (2022-2024 рр.). Лекцію мали змогу відвідати студенти спеціальностей “Середня освіта (Українська мова та література)” та “Філологія”.

Головними спікерами заходу виступили доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Мирослава Вовк та доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник сектору «Етнологія українців» Інституту культурної спадщини Академії наук Молдови Катерина Кожухар, крім того, редакторка й ведуча радіожурналу «Renastere Відродження». Серед слухачів були викладачі, студенти, аспіранти ЧНУ ім. Ю. Федьковича та просвітяни краю.

Наукові співробітниці академічних установ України та Молдови поділилися результатами теоретичних і практичних напрацювань у сфері українознавчих студій та українсько-молдавських етнокультурних взаємин.

У лекції Катерина Кожухар акцентувала на темі української мови у розвідках співробітників сектору «Етнологія українців» центру етнології і культурної спадщини Академії наук Молдови. Дослідниця окреслила історію вивчення міжетнічних культурних взаємин українців і молдаван, яка розпочалося з 1991 року, коли в Академії наук Молдови був заснований Інститут культурної спадщини, а в його складі – відділ історії, культури та мови українців у Молдові. Завдяки титанічній праці колишнього випускника Чернівецького університету, академіка АН Молдови, українського й молдавського літературознавця, фольклориста, письменника, публіциста Костянтина Поповича відбулася розбудова Інституту національних меншин (нині – Інститут культурної спадщини), де приділяли велику увагу осмисленню історії, мови, фольклорної та культурної спадщини українців Молдови, українсько-молдавських літературних зв’язків тощо. За словами лекторки, доля мови українців у Молдові особливо турбувала К. Поповича, тому цей аспект досліджень мав пріоритетне значення.

 У 1990-х та на початку 2000-х рр. за фінансової підтримки України організовували спеціальні експедиції у районах компактного проживання українців у Молдові, зокрема на Півночі, Лівобережжі, подекуди у центральній частині та на Півдні республіки, у ході яких з’ясовували особливості українських говірок. Експедиційний шлях пролягав у 54 населені пункти Молдови, де записували живу народну мову, внаслідок чого було систематизовано діалектний матеріал, який нині збережено в архівах. За результатами досліджень, як зазначила К. Кожухар, мовна самоідентифікація більшості опитаних молдовських українців виявилася множинною і багаторівневою. Це означає, що українську мову на той час вважали рідною від 22 % до 96 % опитаних респондентів.

Катерина Кожухар виокремила ще один важливий аспект досліджень – соціолінгвістичний. У процесі вивчення сучасного стану та особливостей функціонування української мови на території Молдови виявили низку проблем. Зокрема йдеться про мовне визначення українців, ступінь володіння та використання української мови на побутовому рівні, в офіційній сфері, у просторі місцевої влади; роль і місце рідної мови в системі освіти; її побутування у ЗМІ тощо.

Дослідниця зазначила, що нині проблема вживання української мови в середовищі етнічних українців дещо загострилася. Це пов’язано з політикою русифікації, яка охопила майже всі сфери життя, особливо освітню галузь. Водночас українською мовою транслюють радіопередачу «Відродження» та з початком війни в Україні на телеканалі «Moldova 1» з’явилася нова програма новин на підтримку українців «ЩоТижневик», яка правдиво висвітлює події в Україні, бо на території Молдови нині перебуває сто тисяч українських біженців. Організовують різноманітні культурно-мистецькі заходи, завдяки яким відбувається збір коштів для допомоги українцям. На що модератор зустрічі кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Валентин Мальцев відреагував приємним здивуванням, зауваживши, що представники багатьох інших національностей Молдови, соціальних груп зчаста перебувають у парадигмі російської пропаганди й відрадно, що українці залишаються патріотами своєї історичної батьківщини. 

До розмови долучився і член правління обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, народний артист України, професор кафедри музики Чернівецького університету  Іван Дерда, зокрема подякував спікерці Катерині Кожухар за виступ і співпрацю, за підтримку України в інформаційному просторі, що дуже важливо у наш час. З подячним словом звернувся і доцент кафедри української літератури Василь Костик з побажанням подальшого наукового співробітництва у сфері українсько-молдовських зв’язків.

Неабияке зацікавлення присутніх викликала пізнавальна і ґрунтовна доповідь на тему українознавчих студій в Україні та в діаспорі доктора педагогічних наук, професора Мирослави Вовк. У ній науковиця розкрила сутність поняття «Українознавство», охарактеризувала цю науково-освітню галузь в історичному дискурсі та простежила її міждисциплінарні зв’язки.    Лекторка головно зосередила увагу на фольклористиці, показала її історію становлення та розглянула питання педагогічної фольклористики, її значення в освітній практиці.

Крізь призму аналізу фольклористичних студій видатних українських вчених: М. Драгоманова, М. Максимовича, О. Котляревського, М. Костомарова, О. Потебні, М. Сумцова, С. Смаль-Стоцького, В. Перетца, А. Лободи, Ф. Колесси, М. Скорика, П. Попова та ін., дослідниця акцентувала на важливих напрямках розвитку фольклористики як науки, виокремивши потужні українознавчі та фольклористичні осередки – університети та академічні установи з центрами у Києві та Львові. У цьому контексті йшлося і про зарубіжне українознавство, яке активно розвивається у Центрі україномовної освіти Канадського інституту українських студій. Дослідниця підкреслила, що тут реалізовують різноманітні українознавчі програми, зокрема публікують освітні матеріали для вчителів та учнів, надають педагогам фінансову підтримку, розвивають електронні енциклопедії та бібліотеки.  

Наголосивши на особливостях роботи відділу змісту і технологій педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Мирослава Вовк виснувала, що «місією сучасних філологів має стати збагачення і розвиток традицій філологічної науки, освітньої практики ретрансляції фольклорного, літературного слова».

Ольга Меленчук,

кандидат філологічних наук