Презентація книжки відбулася 11 квітня 2025 року в читальному залі Наукової бібліотеки, у звичному для Ярослави Мельничук середовищі, де працювала колись її матір Наталія Миколаївна Мельничук та де зароджувалися ідеї для її авторських книжок, – «На вечірньому прузі: Ольга Кобилянська в останній період творчості (від 1914 р.)» (2006), «20 есеїв про Ольгу Кобилянську та її поціновувачів» (2014), упорядкованих видань «Огрівай, сонце…» (2011), роману О. Кобилянської «Апостол черні» (2012) тощо.

Як розповіла упорядниця Лідія Ковалець, назва книги була обрана невипадково. Бо ім’я, яке носила Ярослава Богданівна, – яскраве і змістовне. Крім того, зразками послужили книги про відомих українських вчених Соломію Павличко – «Соломія» та Мирославу Хороб – «Мирослава», це й зорієнтувало упорядників у виборі саме такої назви – «Ярослава».

За змістовим наповненням у книжці виокремлюється корпус спогадів про Ярославу Мельничук, авторами яких є 32 осіб від найповажнішого віку – батька Богдана Мельничука і наймолодшого – вісімнадцятирічного племінника Юрія Євстаф’євича. Своїми спогадами про сестру, подругу, колегу діляться буковинці, галичани, з с. Олешкова Івано-Франківської області та із-за кордону. У своєму вступному слові Лідія Михайлівна підкреслила: «Як на мене, це дуже важливий сегмент у цій книжці, який допомагає наблизитись до цієї непростої, складної, багатогранної, багато в чому трагічної людської історії, відчути Ярославу Богданівну живою. І жоден інший, напевно, текст, крім суто авторських текстів Ярослави Богданівни, не наближає цю людину до нас настільки, як це роблять спогади».

Також у книзі презентовано декілька поетичних присвят Ярославі Мельничук, починаючи від дитинячого віку авторства батька Богдана Івановича, до вже віршів, написаних в пам’ять про неї – твори Марії Стрипчук-Палійчук, Василя Васкана, Сергія Паращука, Василя Джурана.

Найбільше місця у книзі відведено працям Ярослави Мельничук, які були розпорошені по різних українських та закордонних виданнях, але зібрані й представлені у щойно виданій книзі. А це ґрунтовні публікації про О. Кобилянську, Ю. Федьковича, Є. Ярошинську, В. Сімовича, С. Смаль-Стоцького, про сучасний літературний процес, що дають можливість пізнати її творчу індивідуальність та філологічне мислення.

Окремо постає у книзі бібліографічний покажчик, в якому налічується 150 позицій публікацій Ярослави Богданівни, – саме стільки вона встигла написати за таке коротке й подекуди вистраждане життя. Та багато цікавого розповідають про Ярославу Мельничук добірка світлин, які фіксують знакові і трепетні миттєвості долі й засвідчують її велику любов до цього світу.

Причетні до видання книги – а це батько Богдан Мельничук, котрий був ідейним натхненником цього творчого проєкту, у своєму виступі пригадав яскраві епізоди із дитячих та юнацьких років Ярослави, зачитав авторські вірші, присвячені доньці. Упорядниця Тетяна Мурашевич, котра зібрала усі наявні публікації дослідниці, та видавчиня Дарина Максимець, директорка ВД «Букрек», з яким тісно співпрацювала Ярослава Мельничук, поділилися своїми роздумами про важливість появи цієї книги.  

З подячним словом і спогадами про колегу виступили завідувач кафедри української літератури, доцент Валентин Мальцев та викладачі кафедри української літератури, зокрема професор Володимир Антофійчук, доценти Олександр Попович та Валентина Чолкан.

Згадати добрим словом Ярославу Мельничук як про членкиню Національної спілки письменників України прийшов голова чернівецької організації НСПУ Василь Джуран та як про просвітянку Буковини – народний артист України, голова правління обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Іван Дерда.

Під час онлайн-трансляції заходу до виступів приєдналися і земляки Мельничуків, зокрема спогадом про Ярославу Богданівну поділилася директорка Олешківської гімназії Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області Іванна Олексюк.

Та особливо щемно знову було почути голос Ярослави Мельничук, побачити її молоду і красиву у відеозаписі авторської телепрограми відомої мовознавиці Надії Бабич із фондової колекції обласного телебачення.

Презентація книжки «Ярослава» у квітневий день, коли холод і сніг скували й запорошили розквітлі дерева, перші весняні квіти і ожилу після зимового сну зелену траву, – ота сумна картина природи, що нагадувала фатальну грудневу днину, коли обірвалося молоде життя, дисонувала із радісною подією виходу у світ книги, як пам’ять про світлу людину, котра залишила свій неповторний слід на цій землі.

Ольга Меленчук,

кандидатка філологічних наук