З нагоди ІІІ обласного книжкового фестивалю «БукФест»-2023 у Чернівцях відбулося чимало знакових літературних зустрічей за участю відомих українських літераторів. Одна з лекцій-презентацій була проведена на філологічному факультеті доктором філологічних наук, професором Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та Люблінського університету імені Марії Кюрі-Склодовської, українським і польським літературознавцем, перекладачем Ігорем Набитовичем. Розмова стосувалася найвідоміших наукових праць дослідника, зокрема монографій «Універсум sacrum’y у художній прозі (від Модернізму до Постмодернізму)» (Дрогобич; Люблін, 2008), «Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська» (Київ, 2018), «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації» (Люблін, 2022), «Сага мистецької родини» (Київ, 2023), де головно присвятив увагу книгам, написаних у жанрі «наукової біографії», що побачили світ у київському видавництві «Дух і Літера».

Розповідаючи про свої ще учнівські зацікавлення у сфері науки, Ігор Набитович зазначив, що найбільше його приваблювала тема психічних станів у житті людей, що згодом знайшло свій вияв у наукових студіях в галузі літературознавства. Тому нині займається тим, чим хотів колись займатися, оскільки переконаний, що дослідник літератури вивчає людську душу та поведінку, але не живих людей, реальних, а тих, які живуть у художніх текстах. Причому життєві долі героїв книг Ігоря Набитовича тісно переплітаються між собою та взаємопов’язані невидимими нитками історії, спільно живуть у наукових текстах. Як наприклад, на обкладинці монографії «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації» (Люблін, 2022) символічно використано картину буковинського художника Миколи Івасюка «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва», написану 1912 року на замовлення Володислава Федоровича, українського земельного магната, громадсько-політичного діяча, мецената та героя іншої книги Ігоря Набитовича – «Дерево життя літературного роду» (2018), котрий збирався викупити цей мистецький твір.

Автор монографій акцентував на цікавих деталях та незвіданих фактах з життя відомих мистецьких родів, котрі залишили помітний слід в історії української культури, були її меценатами. У новому світлі постала епоха та творчість трьох поколінь письменників – Івана Федоровича, Володислава Федоровича та їхньої доньки  й онуки, української мистецтвознавиці, письменниці Дарії Віконської у книзі «Дерево життя літературного роду» (Київ, 2018) та як формувалася національна свідомість у героїв книги «Сага мистецької родини» (Київ, 2023) – польського драматурга Алєксандра Фредра, його доньки, художниці й письменниці Софії Шептицької та її сина – митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Науковий виклад, що поєднувався із презентацією ілюстративного матеріалу, якнайкраще допоміг зануритися в надзвичайно цікаві теми, пов’язані з унікальними постатями шляхетних родів, подекуди маловідомих сучасному читачу. До речі, за монографію «Сага мистецької родини» Ігор Набитович став лауреатом заснованої цьогоріч Премії імені Митрополита Андрея Шептицього у номінації «Мистецтвознавство».

Глибока за змістом лекція Ігоря Набитовича спонукала декана філологічного факультету, професора Бориса Бунчука висловити думку, що «справжня історія України буде написана колись у вигляді історії українських родин, наскільки це цікаво і як багато всього відкриється», тому історико-біографічні дослідження вкрай потрібні і є важливою складовою літературознавчої науки. 

Підготувала
кандидат філологічних наук
Ольга Меленчук