- четвер, 6 листопада 2025 р.
- Події
Твори художньої літератури, відтворені у живописі, графіці, скульптурі чи декоративно-ужитковому мистецтві, відкривають нові грані інтерпретації художнього тексту. Тому візуальне мистецтво, у якому домінує емоційно-пізнавальний аспект, активізує читацький інтерес, спонукає до кращого пізнання постаті письменника та прочитання його художньої творчості.
Відтворення образів українських письменників або фрагментів з їхніх творів у мистецтві допомагає усвідомити зв’язок слова і зображення, розкрити символіку, підтекст, авторську позицію. Крім того, засвоєння художньої творчості через візуальні засоби формує асоціативне мислення, розвиває естетичний смак, поглиблює сприйняття літературного твору. Тому проведення 4 листопада 2025 року практичного заняття зі «Вступу до спеціальності» під час вивчення теми «Твори художньої літератури у мистецтві» в атмосфері Чернівецького обласного художнього музею стало надзвичайно доцільним і змістовним, адже дало змогу студентам-філологам спеціальностей «Середня освіта» та «Філологія» глибше усвідомити взаємозв’язок слова й образу, літератури і візуального мистецтва.
Як зазначила завідувачка відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею Лариса Курущак, художники, коли створюють портрети українських письменників, намагаються відтворити не лише портретні риси, а й додають додаткові символічні елементи, що допомагають розкрити багатогранний образ письменника та особливості його творчого доробку. Зокрема музеєзнавиця звернула увагу на символічні деталі скульптурних погрудь Юрія Федьковича та Сидора Воробкевича, розташованих у вестибюлі другого поверху музею. Їхні монументальні постаті, сповнені внутрішньої духовної сили, ніби поглядом зустрічають кожного відвідувача, нагадуючи про неперехідну велич українського слова й мистецтва.
Автором скульптур є буковинський митець Володимир Гамаль, у творчому доробку якого чи не найбільше мистецьких творів, присвячених саме Юрію Федьковичу. У фондах музею, за словами Лариси Миколаївни, зберігаються мистецькі твори й інших митців, котрі зверталися до постаті Ю. Федьковича, зокрема художники Орест Криворучко, Володимир Краснов, Сергій Хохалєв. Проте до образу письменника апелюють не лише професійні художники та скульптори, а й учні мистецьких шкіл та гуртків.
До 190-річчя від дня народження буковинського Соловія, Чернівецький обласний художній музей зініціював проєкт «Букове зерня», у якому взяли участь учні гуртка «Дивосвіт» (керівник - Наталія Бойчук) Чернівецького міського палацу дітей та юнацтва. Вони виготовляли артбуки – малювали картини за творами Ю. Федьковича та створювали ілюстрації до казки «Бідолашко». У 2025 році твір вийшов окремою книгою, ілюстрованою творчими роботами учнів.
Акцентувала Лариса Курущак і на мистецькому відтворенні образу О. Кобилянської в творах О. Криворучка, І. Салевича, І. Талалая, а також в картині Леона Копельмана «Інтер’єр Ольги Кобилянської», яка експонується в одній із виставкових зал музею.
Під час огляду експозиції увагу студентів було звернено на портрет Остапа Вишні, створений Павлом Борисенком, бронзову скульптурну композицію з образом Марка Вовчка, виконану Олександрою Рубан, портрет Сидора Воробкевича, написаний О. Криворучком. До речі, на прикладі графічної роботи О. Криворучка музейна працівниця наочно пояснила, як митець через символічні деталі розкодовує власне бачення, художньо інтерпретуючи та осмислюючи творчий феномен письменника.
За підрахунками Лариси Миколаївни, у фондах музею зберігається близько 230 мистецьких творів, присвячених сорока українським письменникам, з них 16 – буковинці. Серед мистецьких робіт переважають образи Ольги Кобилянської та Юрія Федьковича – по 50 творів кожному письменнику і лише 12 – художньо інтерпретують образ та творчість С. Воробкевича. Проте наближається ювілейний рік письменника, а, отже, є сподівання, що музейна колекція поповниться новими художніми полотнами та скульптурними композиціями на тему життя і творчості С. Воробкевича.
Окремі мистецькі твори є частиною постійної експозиції музею, інші, що зберігаються у фондовій колекції, були продемонстровані під час заняття за допомогою відеоматеріалів. Так, один з відеороликів розповідав про екслібриси на шевченківську тематику. Коментуючи перегляд, Лариса Миколаївна зупинилася на особливостях цього мистецького жанру, деталізувала на специфіці його створення і призначення. Та радила запам’ятати імена О. Криворучка та І. Балана – двох видатних буковинських екслібристів, чия діяльність, окрім того, була пов’язана з художнім оформленням численних книжкових видань.
Лариса Курущак ознайомила студентів і з поліграфічною продукцією – каталогами творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва з колекції художнього музею, що дозволяє достатньо широко охопити творчі здобутки буковинських митців і побачити, як у мистецьких роботах відображено образи українських письменників та інтерпретовано їхню творчість. А наостанок запропонувала самостійно відшукати в експозиційних залах мистецькі твори, пов’язані з українським письменством.
Ольга Меленчук,
кандидатка філологічних наук