- середа, 1 жовтня 2025 р.
- Літстудія ім. С. Будного
Вересень для першокурсників став місяцем нових знайомств у студентському середовищі, адаптації до навчального процесу, пізнання особливостей університетського життя та власних можливостей. Ідеться про тих, хто за покликом серця та з любов’ю до Слова обрав філологічний факультет, відкривши для себе можливість розкрити свої найкращі таланти. В останній тиждень вересня відбулося засідання Літературної студії імені Степана Будного, до лав якої долучилися студенти-першокурсники спеціальностей «Філологія», «Середня освіта (Українська мова і література)» та «Журналістика».
Зі вступним словом до учасників літературного об’єднання філологічного факультету звернулася кандидатка філологічних наук, викладачка кафедри української літератури Ольга Меленчук, наголосивши на особливостях творчого процесу, і на прикладах висловлювань українських майстрів слова, зокрема Василя Шкляра, Галини Тарасюк, Михайла Слабошпицького акцентувала увагу на секретах творчої лабораторії, творенні власного стилю, образів, характерів тощо. З новинок літератури радила студентам прочитати щойно виданий роман «Бульбона» колишньої літстудійки, а нині членкині Національної спілки письменників України, авторки поетичних та прозових книг Іванни Стеф’юк.
На цій хвилі літстудійці поділилися міркуваннями на тему власної творчості, ознайомили присутніх зі своїми текстами. Зокрема про зацікавлення поезією, свої перші віршовані чи то прозові, ба навіть і драматичні твори розповіли Дар’я Ганусяк, Марина Гоппе, Христина Гуменюк, Корчак Злата зі 104 академгрупи, студенти-журналісти – Ангеліна Попозогло (108), Данило Пухкий (107). Крім того, нові поетичні твори презентували студентки четвертого курсу – староста літстудії Наталія Захарюк та Анастасія Штефуник.
Друга частина літстудії мала переважно теоретичний характер. Завідувач кафедри української літератури, доцент Валентин Мальцев, який був присутній на зустрічі, з позицій теоретика українського віршування виокремив типові технічні (власне версифікаційні) помилки у творенні віршових текстів поетами-початківцями. Дослідник зауважив, що ніхто не може обмежувати когось у творчості, але йдеться насамперед про красу поетичного тексту, про поезію як музику, де ритм відіграє ключову роль.
Валентин Мальцев підкреслив, що коли поет-початківець береться за перо, він вільний у виборі форми вірша. Наприклад, коли автор обирає форму верлібра, він не обмежений ні в чому, довільний у викладі свого поетичного чуття. Коли ж автор обирає силабо-тонічні форми, – то це вже упорядкованість, якої варто дотримуватись в усьому тексті (адже відступи справляють враження браку поетичної майстерності). Разом з тим, на переконання Валентина Сергійовича, писати верлібром важче, ніж дотримуватися силабо-тонічної форми. А ще ж є різні проміжні форми – між максимальною свободою вільного вірша та чіткою впорядкованістю силабо-тонічного вірша (дольник, тактовик тощо).
Зосереджуючись на класичній системі віршування, віршознавець виокремив дві групи типових помилок, які часто допускають автори-початківці. Це, зокрема, велика кількість «слабких» рим (бідних, дієслівних, банальних) та невміння витримати обраний віршовий розмір (порушення метричної інерції, довжини рядка) тощо.
Водночас дослідник пробудив жвавий інтерес студентів до висловлених рекомендацій, що викликало запитання про теоретичні аспекти віршування і перетворило зустріч на цікавий філологічний діалог.
Ольга Меленчук,
кандидатка філологічних наук