2 квітня виповнюється 105 років від дня народження Олекси Стратоновича Романця – українського літературознавця, фольклориста й історика, дослідника широкого наукового обрію та глибоких міжкультурних зв’язків.

Олекса Романець народився 1921 року в селі Великий Молокиш (нині – територія Молдови), а свою наукову й педагогічну діяльність пов’язав із Чернівецьким університетом, де працював упродовж 1949–1971 років. Згодом досліджував історико-культурні процеси в установах Академії наук УРСР.

Наукові зацікавлення вченого були зосереджені передусім на постаті Тараса Шевченка, яку він розглядав у контексті українсько-східнороманських літературних і культурних взаємин.

Вагомим внеском ученого стала праця «Джерела братерства: Богдан П. Хашдеу і східноромансько-українські взаємини» (1971), у якій обґрунтовано нове прочитання образу Івана Підкови як символу спільної боротьби народів проти османських загарбників. Дослідник також показав вплив Шевченкової поеми «Іван Підкова» на переосмислення цього образу в романі румунського письменника Міхая Садовяну «Нікоаре Поткоаве».

У праці «Шевченко в Румунії» (1999) Олекса Романець систематизував значний фактичний матеріал, простеживши рецепцію творчості Кобзаря в румунській літературі XIX–XX століть, а також діяльність численних перекладачів і дослідників.

Його науковий доробок вирізняється ерудицією, ґрунтовністю та здатністю до аргументованої полеміки, що здобуло визнання як в Україні, так і за її межами.

Вшановуємо пам’ять ученого, чия праця сприяла глибшому розумінню української літератури в ширшому європейському контексті.